Зміст
Синдром грушоподібного м'яза викликає сильний біль в сідниці у більш, ніж половини всіх людей, які страждають на попереково-крижовий радикуліт. Грушоподібний м'яз — парний м'яз, розташований в глибині сідниці. За формою він нагадує трикутник, широкою основою прикріплений до крижів, а вершиною — до поверхні стегнової кістки. Патологічний стан виникає, коли грушоподібний м'яз здавлює сідничний нерв. Болі при синдромі грушоподібного м'яза настільки сильні, що не вщухають навіть після використання знеболюючих засобів. Іноді біль носить обмежений характер і виникає лише, коли людина приймає певну позу.
Синдром грушоподібного м'яза супроводжується сильним болем. Він виникає через здавлювання м'язом сідничного нерва і розташованих поруч судин.
Первинною причиною болю може бути формування м'язових спазмів локального характеру. Вторинні фактори виникнення синдрому грушоподібного м'яза — це проблеми в області крижово-клубового вузла, міжхребцеві грижі, а також захворювання малого таза (урологічні, гінекологічні, проктологічні):
Патологічні зміни грушоподібного м'яза (формування рубців, спазми, запалення) спричиняють його укорочення. Через це виникає здавлювання нерва, він притискається грушоподібним м'язом до крижово-спінальної зв'язки, на тлі чого виникає комплекс симптомів.
При синдромі грушоподібного м'яза спостерігається один симптом або декілька:
Симптом стає більш вираженим, коли м'яз додатково натягується в деяких позах. Наприклад, коли людина закидає хвору ногу на здорову, сідає в автомобіль, бігає, їздить на велосипеді з вузьким сідлом.
Неврологи діагностують синдром грушоподібного м'яза під час огляду. Спеціаліст використовує провокаційні тести. Біль з'являється або посилюється, коли пацієнт:
Візуалізаційна (МРТ, ультразвукове сканування) діагностика недостатньо інформативна. Вона може бути призначена, коли характерний симптом змушує запідозрити патологічні зміни з боку міжхребцевих дисків.
Більш детально ознайомитися з комплексом вправ допоможе відео.
Допомога пацієнту полягає в знятті спазму грушоподібного м'яза. Лікування передбачає:
Якщо перераховані методи лікування недостатньо ефективні, біль зберігається, то пацієнту призначається блокада під контролем УЗД. Зазвичай для усунення болю досить провести 1 процедуру.
У найважчих випадках, коли вилікувати пацієнта консервативними методами не вдається, розвивається парез (м'язова слабкість) стопи. У такій ситуації рекомендується хірургічне лікування. Операція передбачає розсічення надмірно спазмованого м'яза з подальшим звільненням нерва.
Якщо причиною синдрому грушоподібного м'яза стали вторинні причини, то лікування проводиться профільними фахівцями. Чоловіка спрямовують до уролога, жінку — до гінеколога або до лікарів інших спеціальностей.
Профілактика полягає в тому, щоб не допустити надмірне навантаження на грушоподібний м'яз, уникати травм.
Ефективний спосіб не допустити спазму грушоподібної м'язи — гімнастика, яку можна виконувати в домашніх умовах. Зарядка проводиться щодня в добре провітрюваному приміщенні. Важлива умова — домашні вправи повинні виконуватися в нешвидкому, комфортному темпі:
Лягти на спину. Накинути гумову петлю на стопу зліва (праву ногу зігнути в коліні, уперти в підлогу), інший кінець еластичною стрічки захопити руками. Натягнути стрічку, одночасно підняти зігнуту в коліні ногу, підвести її максимально близько до грудей, потім повільно повернути у вихідну позицію. Вправу повторити 3-5 разів для кожної ноги.
Праву ногу зігнути, уперти в підлогу. Ліву підняти, зігнути в коліні і закинути її на протилежне стегно так, щоб щиколотка торкалася правого коліна. Підтягнути обидві ноги до живота, затриматися в такій позі 5-7 секунд, повернутися у вихідну позицію. Повторити для кожної ноги по 5 разів.
Сісти, праву ногу витягнути, ліву зігнути в коліні, підтягнути максимально близько до тулуба, перекинути через праве стегно і уперти в підлогу. У ліве коліно впертися правим ліктем, злегка натиснути, одночасно зробити скручування тулуба в протилежну сторону, затриматися в такому положенні 3-5 сек. Повторити вправу 3 рази.
Лягти на лівий бік, зігнуту ліву руку розташувати під головою, ноги злегка зігнути в колінах. Не роз'єднуючи стопи, підняти праве коліно, потім ногу підняти паралельно підлозі максимально високо, утримати 2-3 секунди, опустити. Повторити 3-4 рази для кожної ноги.
Сісти так, щоб права нога була зігнута в коліні і спрямована назад, а зігнута ліва — вперед. Повільно нахилитися до лівої ноги, затриматися на 3-5 секунд, випрямитися. Повторити вправу для кожної ноги 3 рази.
Крім гімнастики, в період ремісії або пацієнтам, виписаним після стаціонару додому, рекомендується:
Попередити повторне виникнення синдрому грушоподібного м'яза допомагає відвідування бальнеологічних курортів з озокеритовими грязями.
При синдромі грушоподібного м'яза людина постійно або періодично відчуває сильний біль, що призводить до зниження працездатності і погіршення якості життя. Тривалий спазм і компресія нерва стає причиною гіпо- або атрофії м'язів стегна, гомілки, стопи. Спазм грушоподібного м'яза провокує підвищену напругу м'язів тазового дна. Цей стан стає причиною проблем з випорожненням сечового міхура, кишківника.
Дана стаття не носить інформаційний характер і не є закликом до дії. У разі виникнення симптомів ми рекомендуємо проконсультуватися з фахівцем.
Будь-яке лікування/реабілітацію краще розпочинати після схвалення та консультації спеціаліста. Якщо у вас є точний діагноз, то в рекомендаціях від терапевта може бути міофасціальний реліз (за допомогою масажного м'яча), розтяжка, комплекс лікувальних вправ, перкусійний масаж, електроміостимуляція, ультразвук.
Якщо є виражений больовий синдром, то будь-які вправи і розтяжку в тому числі, краще робити під контролем фахівця. На початковому етапі ви виконуватимете пасивне розтягування м'язів, далі, у міру зниження больового синдрому, вам буде показана активніша розтяжка з наростаючою поступово амплітудою.
Біль у сідниці - це один із симптомів синдрому грушоподібного м'яза. Для того щоб впливати на причину, а не тільки притупляти симптом, необхідно комплексно підходити до процесу лікування. Це може бути комплекс, який включає і медикаментозне лікування, і фізіотерапію, і ЛФК.
Все залежить від ступеня та форми даного патологічного стану. У когось біль настільки сильний, що не вщухає навіть після використання знеболювальних засобів. Іноді біль носить обмежений характер і виникає лише тоді, коли людина приймає певну позу. Однак, якщо не впливати на причину, біль може прогресувати, тому в обов'язковому порядку рекомендуємо звернутися до лікаря і під його контролем займатися лікуванням.
Кінезіотейпування при синдромі грушоподібного м'яза дозволить насамперед зняти тиск з больових рецепторів, за рахунок чого знизиться запальний процес і больовий синдром. Однак, максимальний ефект від тейпування можна отримати, поєднуючи його з іншими процедурами комплексно.
